пильнесенько
ПИЛЬНЕ́СЕНЬКО, присл. Зменш.-пестл. до пи́льно.
Стало сонечко. Прижмурює Ясні віченьки пильнесенько (Черн., Поезії, 1959, 401);
— Справник і досі сидить у Кривчуках.. — Піймає! Піймає! — метушиться тітка. — Пильнесенько, мабуть, шукає? (Вовчок, VI, 1956, 308).
Словник української мови (СУМ-11)