пильненько

ПИЛЬНЕ́НЬКО, присл. Зменш.-пестл. до пи́льно.

Зійшов горох, підріс, зацвів увесь рясненько: Хто йшов, той приглядавсь горохові пильненько (Г.-Арт., Байки.., 1958, 60);

Із садка з-за тину голова Трегубенчихи. Пильненько дивиться якийсь час, потім сторожко озирнулась (Головко, І, 1957, 344);

— Мені вже розказали з неба, Чого тобі пильненько треба, — Отець твій був у мене тут (Котл., І, 1952, 116);

Весна, осінь, літо — то пора праці, де пильненько треба прикладати рук до роботи (Кобр., Вибр., 1954, 3).

Значення в інших словниках

1. пильненько — пильне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. пильненько — присл. Зменш.-пестл. до пильно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пильненько — ПИЛЬНЕ́НЬКО, присл. Зменш.-пестл. до пи́льно. Зійшов горох, підріс, зацвів увесь рясненько: Хто йшов, той приглядавсь горохові пильненько (П. Гулак-Артемовський); Із садка з-за тину голова Трегубенчихи.  Словник української мови у 20 томах
4. пильненько — Пи́льно нар. 1) Прилежно, старательно. 2) Безотлагательно, спѣшно. 3) Пристально. Дівчата пильно поглядали на москаля. Левиц. І. 10. Очі витріщив і пильно так дивиться. Драг. 1. 4) Внимательно. Іди ж та пильно приглядайся. Котл. Ен. III. 19. ум. пильненько, пильне́сенько.  Словник української мови Грінченка