пинявий
ПИ́НЯВИЙ, а, е, діал. Повільний, неквапливий.
Пір’я дерти — пинява робота (Сл. Гр.);
Поки в графськім палацу йшли пиняві приготування до заграничної подорожі, в Грушатичах кипіло і клекотіло (Фр., VIII, 1952, 91).
Словник української мови (СУМ-11)