пирування

ПИРУВА́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. пирува́ти.

Аби князь Володимир затіяв таке пирування, ..то не сів би за стіл так, щоб обабіч стояли натовпи (Загреб., Диво, 1968, 408).

Значення в інших словниках

1. пирування — пирува́ння іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. пирування — ПИРУВА́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. пирува́ти. Аби князь Володимир затіяв таке пирування, .. то не сів би за стіл так, щоб обабіч стояли натовпи (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах