пирувальник
ПИРУВА́ЛЬНИК, а, ч., заст. Учасник пиру, любитель пирів, бенкетар, бенкетник.
Пішов [блазень] мало не до дверей, до тих безмовних.. пирувальників, яких покликано сюди лиш для кількості (Загреб., Диво, 1968, 550).
Словник української мови (СУМ-11)