писаршин

ПИ́САРШИН, а, е, розм., рідко. Прикм. до пи́сарша; належний писарші.

Сусана Уласівна довідалась, що до писаря приїхав в гості писаршин брат, Леонід Семенович Панасенко (Н.-Лев., IV, 1956, 62).

Значення в інших словниках

1. писаршин — пи́саршин прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. писаршин — ПИ́САРШИН, а, е, розм., рідко. Прикм. до пи́сарша; належний писарші. Сусана Уласівна довідалась, що до писаря приїхав в гості писаршин брат, Леонід Семенович Панасенко (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах