письмоводитель
ПИСЬМОВОДИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Службовець, обов’язком якого було ведення канцелярських справ; діловод.
Пан письмоводитель прийшов.. з папером в руці і дав гасло, щоб мовчали (Свидн., Люборацькі, 1955, 91);
— Справді, Якове, чого б тобі не піти зараз в учителі? Або, ще краще, письмоводителем до пристава? .. Робота чиста і чинів можна доскочити (Стельмах, І, 1962, 315).
Словник української мови (СУМ-11)