Словник української мови в 11 томах

пиячка

ПИЯ́ЧКА, и, ж., розм. Жін. до пия́к.

— Знаю її віддавна. Була пиячкою і неробою, тепер умирає на сухоти (Фр., II, 1950, 107).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пиячка — пия́чка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. пиячка — -и, розм. Жін. до пияк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пиячка — ПИЯ́ЧКА, и, ж., розм. Жін. до пия́к. – Знаю її віддавна. Була пиячкою і неробою, тепер умирає на сухоти (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  4. пиячка — Пия́чка, -ки ж. Пьяница-женщина. Вх. Лем. 449.  Словник української мови Грінченка