плавба

ПЛАВБА́, и́, ж. Те саме, що пла́вання.

Пустилися [монголи] вплав до берега, але й тут не минула їх смерть: кілька великих каменів, кинених із берега, зробили кінець їх плавбі (Фр., VI, 1951, 133);

До берега лишалось кілька годин плавби (Ткач, Моряки, 1948, 32);

Польське море, хвилі бистроплинні! Моряки виходять у плавбу (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 59).

Значення в інших словниках

1. плавба — Плавба (21, 386) – “плавання, сплавляння лісу гірськими ріками”; [ІЦ-2006]  Словник з творів Івана Франка
2. плавба — плавба́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. плавба — Плавба́. Судноплавство. Румуньский парлямент ухвалив угоду Румунії з Росиєю і Австро- Угорщиною в справі плавби на Пруті і других меньших ріках (Б., 1895, 13, 3); В цілій Европі каналізують ріки і отворюють ся нові водні дороги. Всюди признали вже важність Середземної плавби (Ю., 1899, 36, 1).  Українська літературна мова на Буковині
4. плавба — див. ПЛАВАННЯ.  Словник синонімів Караванського
5. плавба — -и, ж. Те саме, що плавання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. плавба — ПЛАВБА́, и́, ж. Те саме, що пла́вання. Пустилися [монголи] вплав до берега, але й тут не минула їх смерть: кілька великих каменів, кинених із берега, зробили кінець їх плавбі (І. Франко); До берега лишалось кілька годин плавби (Д.  Словник української мови у 20 томах