плавба
ПЛАВБА́, и́, ж. Те саме, що пла́вання.
Пустилися [монголи] вплав до берега, але й тут не минула їх смерть: кілька великих каменів, кинених із берега, зробили кінець їх плавбі (Фр., VI, 1951, 133);
До берега лишалось кілька годин плавби (Ткач, Моряки, 1948, 32);
Польське море, хвилі бистроплинні! Моряки виходять у плавбу (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 59).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плавба — Плавба (21, 386) – “плавання, сплавляння лісу гірськими ріками”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
- плавба — плавба́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- плавба — Плавба́. Судноплавство. Румуньский парлямент ухвалив угоду Румунії з Росиєю і Австро- Угорщиною в справі плавби на Пруті і других меньших ріках (Б., 1895, 13, 3); В цілій Европі каналізують ріки і отворюють ся нові водні дороги. Всюди признали вже важність Середземної плавби (Ю., 1899, 36, 1). Українська літературна мова на Буковині
- плавба — див. ПЛАВАННЯ. Словник синонімів Караванського
- плавба — -и, ж. Те саме, що плавання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плавба — ПЛАВБА́, и́, ж. Те саме, що пла́вання. Пустилися [монголи] вплав до берега, але й тут не минула їх смерть: кілька великих каменів, кинених із берега, зробили кінець їх плавбі (І. Франко); До берега лишалось кілька годин плавби (Д. Словник української мови у 20 томах