1. Українська літературна мова на Буковині

плавба

Плавба́. Судноплавство. Румуньский парлямент ухвалив угоду Румунії з Росиєю і Австро- Угорщиною в справі плавби на Пруті і других меньших ріках (Б., 1895, 13, 3); В цілій Европі каналізують ріки і отворюють ся нові водні дороги. Всюди признали вже важність Середземної плавби (Ю., 1899, 36, 1).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плавба — Плавба (21, 386) – “плавання, сплавляння лісу гірськими ріками”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
  2. плавба — плавба́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. плавба — див. ПЛАВАННЯ. Словник синонімів Караванського
  4. плавба — -и, ж. Те саме, що плавання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. плавба — ПЛАВБА́, и́, ж. Те саме, що пла́вання. Пустилися [монголи] вплав до берега, але й тут не минула їх смерть: кілька великих каменів, кинених із берега, зробили кінець їх плавбі (І. Франко); До берега лишалось кілька годин плавби (Д. Словник української мови у 20 томах
  6. плавба — ПЛАВБА́, и́, ж. Те саме, що пла́вання. Пустилися [монголи] вплав до берега, але й тут не минула їх смерть: кілька великих каменів, кинених із берега, зробили кінець їх плавбі (Фр. Словник української мови в 11 томах