плавиння
ПЛАВИ́ННЯ, я, с., збірн., діал. Дерево, що його несе з собою повінь.
Гаразд, гадає [селянин] собі, що весна посилає щороку повінь, а з нею плавиння, яке несе вода з верховини і закидає сюди (Мур., Бук. повість, 1959, 4).
Словник української мови (СУМ-11)