плавити
ПЛА́ВИТИ¹, влю, виш; мн. пла́влять; недок., перех.
1. Перетворювати тверді тіла (метал, скло і т. ін.) в рідкі, нагріваючи їх до високої температури.
Він плавив сталь,.. засівав лани (Жур., Вечір.., 1958, 282);
Попадаючи в пісок, блискавка плавить його, утворюючи своєрідної форми трубки, які називаються в народі громовими стрілами (Фізика, II, 1957, 93).
2. Нагріваючи що-небудь, робити його рідким або м’яким; розтоплювати.
Плавити віск.
ПЛА́ВИТИ², влю, виш; мн. пла́влять; недок., перех., діал. Сплавляти.
Гуцули, що живуть над більшими ріками, плавлять ковбки [колоди], що йдуть водою (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)