плавитися
ПЛА́ВИТИСЯ, иться; мн. пла́вляться; недок.
1. Ставати рідким, м’якшати при нагріванні (про метал, скло і т. ін.).
Пішло вугілля з шахти, в домнах плавилась руда (Уп., Вірші.., 1957, 187);
Про здатність каменю плавитись при високій температурі людина довідалась, спостерігаючи виверження вулканів (Наука.., 9, 1961, 30).
2. Нагріваючись, ставати рідким або м’яким; розтоплюватися.
— А сонце пече.. Мені здавалося, що у мене під черепом почав плавитись мозок (Кучер, Голод, 1961, 206);
*Образно. Серце художниці плавилося на двох огнях — від почуття страху і гордості (Вол., Озеро.., 1959, 129).
Словник української мови (СУМ-11)