Словник української мови в 11 томах

плавучість

ПЛАВУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. плаву́чий 2.

Велика плавучість ікри [кефалі] вказувала також на те, що нерест цих риб повинен відбуватися у відкритому морі (Допов. АН, І, 1961, 108);

Плавучість судна.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. плавучість — плаву́чість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. плавучість — -чості, ж. Властивість за знач. плавучий 2). Плавучість судна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плавучість — ПЛАВУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Властивість за знач. плаву́чий 2. Велика плавучість ікри [кефалі] вказувала також на те, що нерест цих риб повинен відбуватися у відкритому морі (з наук. літ.); Плавучість судна.  Словник української мови у 20 томах