плавучий
ПЛАВУ́ЧИЙ, а, е.
1. Який плаває, розташований, лежить на воді.
— Не крию, стільки ж лякає мене та плавуча виспа, скільки і вабить (Л. Укр., III, 1952, 743);
Інспектор уже пройшов палубу «Колумба» і плавучим містком зійшов на берег (Трубл., Шхуна.., 1940, 75);
Плавучий завод; Плавуча крига.
2. Здатний триматися на поверхні води, плавати.
Словник української мови (СУМ-11)