плавучий
ПЛАВУ́ЧИЙ, а, е.
1. Який плаває, розташований, лежить на воді.
– Не крию, стільки ж лякає мене та плавуча виспа, скільки і вабить (Леся Українка);
Інспектор уже пройшов палубу “Колумба” і плавучим містком зійшов на берег (М. Трублаїні);
Плавучий завод;
Плавуча крига.
2. Здатний триматися на поверхні води, плавати.
Словник української мови (СУМ-20)