плавучий

ПЛАВУ́ЧИЙ (який плаває, розташований, лежить на воді), ПЛАВНИ́Й. У морі не було зеніток.. Одна плавуча батарея на все море (В. Кучер); Зберігало своє значення і запорозьке плавне військо — флотилія з так званих чайок (великих човнів) (з підручника).

Значення в інших словниках

1. плавучий — плаву́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. плавучий — Пливучий, плавний, плавкий.  Словник синонімів Караванського
3. плавучий — -а, -е. 1》 Який плаває, розташований, лежить на воді. Плавучий завод. Плавуча крига. 2》 Здатний триматися на поверхні води, плавати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. плавучий — ПЛАВУ́ЧИЙ, а, е. 1. Який плаває, розташований, лежить на воді. – Не крию, стільки ж лякає мене та плавуча виспа, скільки і вабить (Леся Українка); Інспектор уже пройшов палубу “Колумба” і плавучим містком зійшов на берег (М.  Словник української мови у 20 томах
5. плавучий — ПЛАВУ́ЧИЙ, а, е. 1. Який плаває, розташований, лежить на воді. — Не крию, стільки ж лякає мене та плавуча виспа, скільки і вабить (Л. Укр., III, 1952, 743); Інспектор уже пройшов палубу «Колумба» і плавучим містком зійшов на берег (Трубл., Шхуна..  Словник української мови в 11 томах