Словник української мови в 11 томах

планет

ПЛАНЕ́Т, а, ч. Ручне або кінне знаряддя для обробки міжрядь просапних культур; культиватор.

Після садіння [суниць] грунт у міжряддях розпушують кінним планетом (Сад. і ягідн., 1957, 249).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. планет — плане́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. планет — -а, ч. Ручне або кінне знаряддя для обробки міжрядь просапних культур; культиватор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. планет — ПЛАНЕ́Т, а, ч. Ручне або кінне знаряддя для обробки міжрядь просапних культур; культиватор. Після садіння [суниць] ґрунт у міжряддях розпушують кінним планетом (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. планет — плане́т (від франц. planette – струг) кінне або ручне знаряддя для розпушування грунту, підгортання й знищення бур’янів у міжряддях.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. планет — КУЛЬТИВА́ТОР (знаряддя для розпушування зораного ґрунту, знищення бур'янів тощо), КРЕ́МЕР розм.; ПЛАНЕ́Т (перев. для обробітку міжрядь просапних культур); ДРЯПА́К, ДРЯПА́Ч, СКОРОПА́ШКА розм. (примітивне знаряддя).  Словник синонімів української мови