планет

ПЛАНЕ́Т, а, ч.

Ручне або кінне знаряддя для обробки міжрядь просапних культур; культиватор.

Після садіння [суниць] ґрунт у міжряддях розпушують кінним планетом (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. планет — плане́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. планет — -а, ч. Ручне або кінне знаряддя для обробки міжрядь просапних культур; культиватор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. планет — плане́т (від франц. planette – струг) кінне або ручне знаряддя для розпушування грунту, підгортання й знищення бур’янів у міжряддях.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. планет — КУЛЬТИВА́ТОР (знаряддя для розпушування зораного ґрунту, знищення бур'янів тощо), КРЕ́МЕР розм.; ПЛАНЕ́Т (перев. для обробітку міжрядь просапних культур); ДРЯПА́К, ДРЯПА́Ч, СКОРОПА́ШКА розм. (примітивне знаряддя).  Словник синонімів української мови
5. планет — ПЛАНЕ́Т, а, ч. Ручне або кінне знаряддя для обробки міжрядь просапних культур; культиватор. Після садіння [суниць] грунт у міжряддях розпушують кінним планетом (Сад. і ягідн., 1957, 249).  Словник української мови в 11 томах