плановик

ПЛАНОВИ́К, а́, ч. Фахівець із складання виробничих планів.

Іван Іванович був за професією плановиком, а за покликанням — рибалкою (Збан., Курил. о-ви, 1963, 41);

// Працівник планового відділу установи, організації.

— Плановики наші теж по-бойовому мотаються, як на фронті.. Зверх плану вже є п’ять тонн (Хижняк, Невгамовна, 1961, 323).

Значення в інших словниках

1. плановик — планови́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. плановик — -а, ч. Фахівець із складання виробничих планів. || Працівник планового відділу установи, організації.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плановик — ПЛАНОВИ́К, а́, ч. Фахівець із складання виробничих планів. Іван Іванович був за професією плановиком, а за покликанням – рибалкою (Ю. Збанацький); // Працівник планового відділу установи, організації.  Словник української мови у 20 томах
4. плановик — -а ч.; нарк. Курець анаші, гашишу. <...> вчені помітили дві тенденції: кількість "плановиків" — голландців з часом зменшується <...> (ПіК, 2002, № 6). БСРЖ, 439.  Словник жарґонної лексики української мови