планомірний
ПЛАНОМІ́РНИЙ, а, е. Здійснюваний за планом; плановий.
Літературна справа повинна стати складовою частиною організованої, планомірної, об’єднаної со-ціал-демократичної партійної роботи (Ленін, 12, 1970, 93);
Планомірний, пропорціональний розвиток народного господарства є об’єктивним економічним законом соціалізму (Ком. Укр., 1, 1966, 13).
Словник української мови (СУМ-11)