планомірно
ПЛАНОМІ́РНО. Присл. до планомі́рний.
Двадцять сім днів пильно і планомірно готувався наступ (Кучер, Чорноморці, 1956, 363);
Соціалістична економіка розвивається планомірно.
Словник української мови (СУМ-11)ПЛАНОМІ́РНО. Присл. до планомі́рний.
Двадцять сім днів пильно і планомірно готувався наступ (Кучер, Чорноморці, 1956, 363);
Соціалістична економіка розвивається планомірно.
Словник української мови (СУМ-11)