пластинчатий

ПЛАСТИ́НЧАТИЙ, а, е. Те саме, що пласти́нчастий.

Для озброєння війська в царських майстернях виготовлялись пластинчаті панцирі,.. луки, мечі й бойові сокири (Іст. СРСР, І, 1957, 13);

Крім трубчастих радіаторів, на автомобілях застосовують і пластинчаті радіатори, в яких серцевина виготовлена з пластин (Автомоб., 1957, 53).

Значення в інших словниках

1. пластинчатий — пласти́нчатий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. пластинчатий — -а, -е. Те саме, що пластинчастий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пластинчатий — ПЛАСТИ́НЧАТИЙ див. пласти́нчастий.  Словник української мови у 20 томах