пластифікатор
ПЛАСТИФІКА́ТОР, у, ч., спец. Органічна речовина, яка входить до складу полімерних матеріалів і надає їм пластичності, гнучкості.
Застосування глини як в’яжучого, а також як пластифікатору в цементних і вапнякових розчинах, відоме давно (Архіт. і буд., 2, 1955, 24).
Словник української мови (СУМ-11)