1. Словник української мови в 11 томах

пластифікатор

ПЛАСТИФІКА́ТОР, у, ч., спец. Органічна речовина, яка входить до складу полімерних матеріалів і надає їм пластичності, гнучкості.

Застосування глини як в’яжучого, а також як пластифікатору в цементних і вапнякових розчинах, відоме давно (Архіт. і буд., 2, 1955, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пластифікатор — пластифіка́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пластифікатор — -у, ч., спец. Органічна речовина, яка входить до складу полімерних матеріалів і надає їм пластичності, гнучкості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пластифікатор — ПЛАСТИФІКА́ТОР, у, ч., спец. Органічна речовина, яка входить до складу полімерних матеріалів і надає їм пластичності, гнучкості. Застосування глини як в'яжучого, а також як пластифікатору в цементних і вапнякових розчинах, відоме давно (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах