пластифікатор
ПЛАСТИФІКА́ТОР, у, ч., спец.
Органічна речовина, яка входить до складу полімерних матеріалів і надає їм пластичності, гнучкості.
Застосування глини як в'яжучого, а також як пластифікатору в цементних і вапнякових розчинах, відоме давно (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пластифікатор — пластифіка́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пластифікатор — -у, ч., спец. Органічна речовина, яка входить до складу полімерних матеріалів і надає їм пластичності, гнучкості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пластифікатор — ПЛАСТИФІКА́ТОР, у, ч., спец. Органічна речовина, яка входить до складу полімерних матеріалів і надає їм пластичності, гнучкості. Застосування глини як в’яжучого, а також як пластифікатору в цементних і вапнякових розчинах, відоме давно (Архіт. і буд., 2, 1955, 24). Словник української мови в 11 томах