Словник української мови в 11 томах

пластівці

ПЛАСТІВЦІ́, і́в, мн. (одн. пластіве́ць, вця́, ч.).

1. Клапті, шматки чого-небудь пухнастого, м’якого.

Глибинний міцелій білих варіантів густий, осідає на стінках колби густими пластівцями (Мікр. ж., XXII, 1, 1960, 17);

// Що-небудь схоже на такі клапті.

Лапаті пластівці снігу заліплюють очі (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 293).

2. Складова частина деяких назв харчових продуктів, приготовлених дробленням, розплющуванням і т. ін. яких-небудь зерен.

Кукурудзяні пластівці.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пластівці — -ів, мн. (одн. пластівець, -вця, ч.). 1》 Клапті, шматки чого-небудь пухнастого, м'якого. || Що-небудь схоже на такі клапті. 2》 Складова частина деяких назв харчових продуктів, приготовлених дробленням, розплющуванням і т. ін. яких-небудь зерен. Кукурудзяні пластівці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пластівці — ПЛАСТІВЦІ́, і́в, мн. (одн. пластіве́ць, вця́, ч.). 1. Клапті, шматки чого-небудь пухнастого, м'якого. Глибинний міцелій білих варіантів густий, осідає на стінках колби густими пластівцями (з наук. літ.); // Що-небудь схоже на такі клапті.  Словник української мови у 20 томах