пластівці
ПЛАСТІВЦІ́, і́в, мн. (одн. пластіве́ць, вця́, ч.).
1. Клапті, шматки чого-небудь пухнастого, м’якого.
Глибинний міцелій білих варіантів густий, осідає на стінках колби густими пластівцями (Мікр. ж., XXII, 1, 1960, 17);
// Що-небудь схоже на такі клапті.
Лапаті пластівці снігу заліплюють очі (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 293).
2. Складова частина деяких назв харчових продуктів, приготовлених дробленням, розплющуванням і т. ін. яких-небудь зерен.
Кукурудзяні пластівці.
Словник української мови (СУМ-11)