платник

ПЛАТНИ́К, а́, ч. Той, хто платить або повинен платити, виплачувати належну суму за що-небудь.

Платник податків.

Значення в інших словниках

1. платник — платни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. платник — -а, ч. Той, хто платить або повинен платити, виплачувати належну суму за що-небудь. Платники податків — юридичні або фізичні особи, які, відповідно до закону, зобов'язані сплачувати податки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. платник — ПЛАТНИ́К, а́, ч. Той, хто платить або повинен платити, виплачувати належну суму за що-небудь. Платник податків.  Словник української мови у 20 томах