платонічний
ПЛАТОНІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до платонізму (у 1 знач.).
2. Який грунтується на чисто духовному потягу, без будь-якої чуттєвості.
Я за тебе, Зоє, рад і вмерти, І любов у мене платонічна (Крим., Вибр., 1965, 62);
*Образно. До неї ж [математики] він, здається, має скоріш якусь платонічну любов, а не реальну (Л. Укр., V, 1956, 32).
3. перен. Відірваний від практичних цілей; абстрактний.
Платонічний інтерес.
Словник української мови (СУМ-11)