платонічно
ПЛАТОНІ́ЧНО. Присл. до платоні́чний 2.
На сцені підстаркуватий начальник будівництва платонічно закохувався в молоду дівчину (Собко, Нам спокій.., 1959, 138).
Словник української мови (СУМ-11)ПЛАТОНІ́ЧНО. Присл. до платоні́чний 2.
На сцені підстаркуватий начальник будівництва платонічно закохувався в молоду дівчину (Собко, Нам спокій.., 1959, 138).
Словник української мови (СУМ-11)