платонічно
ПЛАТОНІ́ЧНО.
Присл. до платоні́чний 2.
На сцені підстаркуватий начальник будівництва платонічно закохувався в молоду дівчину (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)ПЛАТОНІ́ЧНО.
Присл. до платоні́чний 2.
На сцені підстаркуватий начальник будівництва платонічно закохувався в молоду дівчину (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)