Словник української мови в 11 томах

плебейство

ПЛЕБЕ́ЙСТВО, а, с.

1. збірн. Плебеї.

Римське плебейство; В містах був значний прошарок плебейства, або «гультяїв», як їх презирливо називала багата верхівка. Міське плебейство складалося з розорених ремісників, людей, які жили з випадкових заробітків (Іст. УРСР, І, 1953, 159).

2. перен. Груба, вульгарна мова, поведінка, властиві плебеєві (у 2 знач.).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. плебейство — плебе́йство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. плебейство — -а, с. 1》 збірн. Плебеї. Римське плебейство. 2》 перен. Груба, вульгарна мова, поведінка, властиві плебеєві (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плебейство — Плебе́йство, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. плебейство — ПЛЕБЕ́ЙСТВО, а, с. 1. збірн. Плебеї. Римське плебейство; В містах був значний прошарок плебейства, або “гультяїв”, як їх презирливо називала багата верхівка.  Словник української мови у 20 томах