плебейський

ПЛЕБЕ́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до плебе́й.

[Жірондист:] Скажи, нащо ж була тоді тюрма, коли ти сам задумав визволення? [Монтаньяр:] А як би ж я інакше міг примусить аристократа вічної ідеї прийняти з рук плебейських.. життя й рятунок? (Л. Укр., II, 1951, 177);

Плебейське повстання;

// Власт. плебеєві, плебеям.

Пані Олімпія довгим поглядом окинула його, поглядом, у котрім виразно малювалася погорда аристократичної натури до плебея і його плебейської логіки, котра всякі духові і товариські приємності і користі міряє і цінує на ціну грошей (Фр., VII, 1951, 40);

Наймення [Лаврін Капуста] було плебейське, але дії цієї людини свідчили про міцну волю і гострий розум (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 102);

Плебейські манери.

Значення в інших словниках

1. плебейський — плебе́йський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. плебейський — див. ХАМСЬКИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. плебейський — -а, -е. Прикм. до плебей. Плебейське повстання. || Власт. плебеєві, плебеям. Плебейські манери.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. плебейський — Плебе́йський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. плебейський — ПЛЕБЕ́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до плебе́й. [Жірондист:] Скажи, нащо ж була тоді тюрма, коли ти сам задумав визволення? [Монтаньяр:] А як би ж я інакше міг примусить аристократа вічної ідеї прийняти з рук плебейських .. життя й рятунок?...  Словник української мови у 20 томах
6. плебейський — ПРО́СТИ́Й (про людину — належний до непривілейованої верстви суспільства; про звичаї, особливості, життя таких людей), ПРОСТА́ЦЬКИЙ, ПРОСТЕ́ЦЬКИЙ розм., ЧО́РНИЙ заст.; ПРОСТОНАРО́ДНИЙ, ПЛЕБЕ́ЙСЬКИЙ, ПРОСТОЛЮ́ДНИЙ заст. (перев. про звичаї, життя).  Словник синонімів української мови