плевели

ПЛЕ́ВЕЛИ, ів, мн. Що-небудь шкідливе, непотрібне, яке псує, засмічує, занапащає щось.

Чоловік сім’я сіє, а чорт плевели (Номис, 1864, № 3120);

Треба.. знищувати отруйні плевели буржуазної ідеології, яка спритно виступає під машкарою.. різних модерністичних і формалістичних теорій (Мист., 5, 1963, 3).

Значення в інших словниках

1. плевели — пле́вели множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. плевели — -ів, мн. Що-небудь шкідливе, непотрібне, яке псує, засмічує, занапащає щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плевели — ПЛЕ́ВЕЛИ, ів, мн. Що-небудь шкідливе, непотрібне, яке псує, засмічує, занапащає щось. Чоловік сім'я сіє, а чорт плевели (Номис).  Словник української мови у 20 томах
4. плевели — БУР'Я́Н, ПЛЕ́ВЕЛИ мн., книжн., заст., ХО́ПТА діал., ЛА́БУЗ діал., ЛАБУЗИ́ННЯ діал. А може, бур'ян не розрісся, може, ще можна виполоть хопту (М. Коцюбинський); Жовтаве суцільне поле льону міцно трималося, заглушувало непрохану зелень плевел (І. Ле).  Словник синонімів української мови