Великий тлумачний словник сучасної мови

плевели

пле́вели

-ів, мн.

Що-небудь шкідливе, непотрібне, яке псує, засмічує, занапащає щось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. плевели — пле́вели множинний іменник  Орфографічний словник української мови
  2. плевели — ПЛЕ́ВЕЛИ, ів, мн. Що-небудь шкідливе, непотрібне, яке псує, засмічує, занапащає щось. Чоловік сім'я сіє, а чорт плевели (Номис).  Словник української мови у 20 томах
  3. плевели — БУР'Я́Н, ПЛЕ́ВЕЛИ мн., книжн., заст., ХО́ПТА діал., ЛА́БУЗ діал., ЛАБУЗИ́ННЯ діал. А може, бур'ян не розрісся, може, ще можна виполоть хопту (М. Коцюбинський); Жовтаве суцільне поле льону міцно трималося, заглушувало непрохану зелень плевел (І. Ле).  Словник синонімів української мови
  4. плевели — ПЛЕ́ВЕЛИ, ів, мн. Що-небудь шкідливе, непотрібне, яке псує, засмічує, занапащає щось. Чоловік сім’я сіє, а чорт плевели (Номис, 1864, № 3120); Треба.. знищувати отруйні плевели буржуазної ідеології, яка спритно виступає під машкарою..  Словник української мови в 11 томах