плекання

ПЛЕКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. плека́ти.

Не був [Іван] жадний багатства — не на те гуцул жиє на світі — саме плекання маржинки сповняло радістю серце (Коцюб., II, 1955, 332);

Велике наше сьогодні вимагає від нас повсякденного плекання та вирощування молоді поетичної (Тич., III, 1957, 44);

Терезка змінила пелюшки і взялася годувати дитину. Плекання сина приносило їй особливу радість (Томч., Готель.., 1960, 165).

Значення в інших словниках

1. плекання — плека́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. плекання — -я, с. Дія за знач. плекати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плекання — Плека́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. плекання — ПЛЕКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. плека́ти. Не був [Іван] жадний багатства – не на те гуцул жиє на світі – саме плекання маржинки сповняло радістю серце (М.  Словник української мови у 20 томах