плесканець

ПЛЕ́СКАНЕ́ЦЬ, пле́сканця́, ч.

1. Коржик із тіста, глини і т. ін. плескатої форми.

Взялася [Горпина] в діжі зшкрібати тісто.. та збивати плесканця, щоб вчиняти було на чому (Гуц., Скупана.., 1965, 63).

2. Те саме, що пле́ска́нка 1.

Знаходимо також [у гуцульській кераміці] різні глеки і глечики,.. куманці, названі тут колачами, і плесканці, тотожні по формі з полтавськими (Гуцульська кераміка, 1956, 48).

Значення в інших словниках

1. плесканець — пле́скане́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. плесканець — плесканця, ч. 1》 Коржик із тіста, глини і т. ін. плескатої форми. 2》 Те саме, що плесканка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плесканець — ПЛЕ́СКАНЕ́ЦЬ, пле́сканця́, ч. 1. Коржик із тіста, глини і т. ін. плескатої форми. Взялася [Горпина] в діжі зшкрібати тісто .. та збивати плесканця, щоб вчиняти було на чому (Є. Гуцало). 2. Те саме, що пле́ска́нка...  Словник української мови у 20 томах