плеск

ПЛЕСК, у, ч. Те саме, що пле́скіт.

Плеск Дніпра був ніжним і невиразним (Ю. Янов., І, 1958, 103);

З тихим плеском, таємничо Плине човник (Л. Укр., IV, 1954, 160);

Юрій жбурнув волосінь. Дрібні хвильки розбіглися од плеску (Автом., Щастя.., 1959, 16);

Купаються усі у срібних бризках, як в росі.. В воді і сміх, і плеск, і шум… (Сос., II, 1958, 352);

І зал встає, і знову лунає плеск долонь (Гонч., Вибр., 1959, 323).

Значення в інших словниках

1. плеск — плеск іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. плеск — див. плескіт  Словник синонімів Вусика
3. плеск — -у, ч. Те саме, що плескіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. плеск — ПЛЕСК, у, ч. Те саме, що пле́скіт. Плеск Дніпра був ніжним і невиразним (Ю. Яновський); З тихим плеском, таємничо Плине човник (Леся Українка); Юрій жбурнув волосінь. Дрібні хвильки розбіглися од плеску (П.  Словник української мови у 20 томах