пливкий

ПЛИВКИ́Й, а́, е́, рідко.

1. Здатний плавитися, топитися; плавкий.

Пливкий метал.

2. перен. Позбавлений чітких обрисів; розпливчастий.

Ще не віджили в нас ренесансні форми, як одночасно почали виступати прояви барокко. Границя між обома стилями була пливка (Укр. декор. різьба.., 1970, 73).

3. Швидкий.

Пливка хвиля.

∆ Пливкі́ при́голосні, лінгв. — те саме, що Пла́вні при́голосні ( див. пла́вний).

Значення в інших словниках

1. пливкий — пливки́й прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. пливкий — -а, -е, рідко. 1》 Здатний плавитися, топитися; плавкий. Пливкий метал. 2》 перен. Позбавлений чітких обрисів; розпливчастий. 3》 Швидкий. Пливка хвиля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пливкий — Пливки́й, -ка́, -ке́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. пливкий — ПЛИВКИ́Й, а́, е́, рідко. 1. Здатний плавитися, топитися; плавкий. Пливкий метал. 2. перен. Позбавлений чітких обрисів; розпливчастий. Ще не віджили в нас ренесансні форми, як одночасно почали виступати прояви бароко. Границя між обома стилями була пливка (з наук. літ.). 3. Швидкий. Пливка хвиля.  Словник української мови у 20 томах
5. пливкий — НЕВИРА́ЗНИЙ (який не чітко виділяється, якого погано видно), НЕЧІТКИ́Й, НЕЯ́СНИ́Й, БЕЗФО́РМНИЙ, РОЗПЛИ́ВЧАСТИЙ (РОЗПЛИ́ВЧАТИЙ рідше), ПЛИВКИ́Й, ХИСТКИ́Й (який не має чітких обрисів); РОЗМИ́ТИЙ, ЗМА́ЗАНИЙ розм.  Словник синонімів української мови