пливець

ПЛИВЕ́ЦЬ, вця́, ч., діал. Плавець.

Аж от звідкілясь із’явивсь човник, а в човникові сидів парубчак.. Жартухи заздалегідь змовилися перепинити пливця (Крим., Вибр., 1965, 357).

Значення в інших словниках

1. пливець — пливе́ць іменник чоловічого роду, істота плавець діал.  Орфографічний словник української мови
2. пливець — -вця, ч., діал. Плавець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пливець — ПЛИВЕ́ЦЬ, вця́, ч., діал. Плавець. Аж от звідкілясь із'явивсь човник, а в човникові сидів парубчак .. Жартухи заздалегідь змовилися перепинити пливця (А. Кримський).  Словник української мови у 20 томах