плигнути

ПЛИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до плига́ти.

Він миттю плигнув з печі на піл (Мирний, IV, 1955, 299);

Кінь стрілою плигнув уперед (Збан., Між.. людьми, 1955, 28);

Писарець.. плигнув через вікно в садок (Н.-Лев., II, 1956, 55);

Мало я з вікна не плигнув,Щоб її поцілувати! (Л. Укр., IV, 1954, 173);

Стіл аж йойкнув під кулаком Гнатовим, миска плигнула по столі (Коцюб., І, 1955, 29).

◊ Ви́ще се́бе не плигне́ш — не зможеш зробити, здійснити того, що тобі не під силу.

Думай не думай, а вище себе не плигнеш (Укр.. присл.., 1963, 45).

Значення в інших словниках

1. плигнути — плигну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. плигнути — -ну, -неш, док. Однокр. до плигати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плигнути — ПЛИГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до плига́ти. Він миттю плигнув з печі на піл (Панас Мирний); Кінь стрілою плигнув уперед (Ю. Збанацький); Писарець .. плигнув через вікно в садок (І. Нечуй-Левицький); Мало я з вікна не плигнув,Щоб її поцілувати!...  Словник української мови у 20 томах
4. плигнути — ПІДСТРИ́БУВАТИ (трохи підніматися вгору від поштовхів, коливань тощо), ПІДСКА́КУВАТИ, ПІДПЛИ́ГУВАТИ, ПІДКИДА́ТИСЯ (ПІДКИ́ДУВАТИСЯ), ПІДЛІТА́ТИ, ПЛИГА́ТИ рідше, ГЕ́ЦАТИ (ГИ́ЦАТИ рідше) розм., ПІДВЕРГА́ТИСЯ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
5. плигнути — Плигну́ти, -гну́, -не́ш гл. одн. в. отъ плигати. Прыгнуть.  Словник української мови Грінченка