плиткий
ПЛИТКИ́Й, а́, е́, діал.
1. Мілкий, неглибокий.
Життя текло, мов річка, плитка і намулиста (Фр., V, 1951,412).
2. перен. Поверховий.
Вони [великі митці] поборники високої правди, а не раби плиткої правдоподібності (Рильський, Веч. розмови, 1964, 260).
Словник української мови (СУМ-11)