плитка

ПЛИ́ТКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до плита́ 1, 2.

Краєм саду йшла викладена камінними плитками доріжка (Вільде, Сестри.., 1958, 436);

На чавунній плитці кипить мідний чайник (Кучер, Чорноморці, 1956, 497).

2. Невеликий плоский (перев. прямокутний) шматок чого-небудь.

Шевченко розклав на постелі малярське приладдя і, як дитина милується своїми іграшками, милувався плитками акварелі.., палітрою, альбомами та сувоями ватману (Тулуб, В степу.., 1964, 245);

Плитка шоколаду.

3. Електричний нагрівальний прилад (перев. для приготування їжі) у вигляді невеликої електронепровідної підставки із вмонтованими в неї металевими спіралями (пластинками), що розжарюються від струму.

Наша промисловість з кожним роком випускає все більше й більше електроприладів домашнього вжитку: різноманітні нагрівальні плитки, каміни, каструлі (Монтаж і ремонт.., 1956, 3).

Електри́чна пли́тка — те саме, що пли́тка 3.

На електричній плитці кипить закрита каструлька (Коч., II, 1956, 452).

Значення в інших словниках

1. плитка — пли́тка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. плитка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до плита 1), 2). 2》 Невеликий плоский (перев. прямокутний) шматок чого-небудь. Плитка шоколаду. 3》 Електричний нагрівальний прилад (перев.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плитка — ПЛИ́ТКА, и, ж. 1. Зменш. до плита́ 1, 2. Краєм саду йшла викладена камінними плитками доріжка (Ірина Вільде); На чавунній плитці кипить мідний чайник (В. Кучер). 2. Невеликий плоский (перев. прямокутний) шматок чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
4. плитка — ПІЧ (споруда для опалення приміщення, готування їжі), ПІ́ЧКА розм.; ПІЧУ́РКА розм. (невелика); ГРУ́БА, ГРУ́БКА (для опалення); ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА розм.  Словник синонімів української мови