плитка

пли́тка

-и, ж.

1》 Зменш.-пестл. до плита 1), 2).

2》 Невеликий плоский (перев. прямокутний) шматок чого-небудь. Плитка шоколаду.

3》 Електричний нагрівальний прилад (перев. для приготування їжі) у вигляді невеликої електронепровідної підставки із вмонтованими в неї металевими спіралями (пластинками), що розжарюються від струму. Електрична плитка.

4》 Кахель, кахля. Облицювальна плитка.

Значення в інших словниках

1. плитка — пли́тка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. плитка — ПЛИ́ТКА, и, ж. 1. Зменш. до плита́ 1, 2. Краєм саду йшла викладена камінними плитками доріжка (Ірина Вільде); На чавунній плитці кипить мідний чайник (В. Кучер). 2. Невеликий плоский (перев. прямокутний) шматок чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
3. плитка — ПІЧ (споруда для опалення приміщення, готування їжі), ПІ́ЧКА розм.; ПІЧУ́РКА розм. (невелика); ГРУ́БА, ГРУ́БКА (для опалення); ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА розм.  Словник синонімів української мови
4. плитка — ПЛИ́ТКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до плита́ 1, 2. Краєм саду йшла викладена камінними плитками доріжка (Вільде, Сестри.., 1958, 436); На чавунній плитці кипить мідний чайник (Кучер, Чорноморці, 1956, 497). 2. Невеликий плоский (перев.  Словник української мови в 11 томах