плитка
ПЛИ́ТКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до плита́ 1, 2.
Краєм саду йшла викладена камінними плитками доріжка (Вільде, Сестри.., 1958, 436);
На чавунній плитці кипить мідний чайник (Кучер, Чорноморці, 1956, 497).
2. Невеликий плоский (перев. прямокутний) шматок чого-небудь.
Шевченко розклав на постелі малярське приладдя і, як дитина милується своїми іграшками, милувався плитками акварелі.., палітрою, альбомами та сувоями ватману (Тулуб, В степу.., 1964, 245);
Плитка шоколаду.
3. Електричний нагрівальний прилад (перев. для приготування їжі) у вигляді невеликої електронепровідної підставки із вмонтованими в неї металевими спіралями (пластинками), що розжарюються від струму.
Наша промисловість з кожним роком випускає все більше й більше електроприладів домашнього вжитку: різноманітні нагрівальні плитки, каміни, каструлі (Монтаж і ремонт.., 1956, 3).
Електри́чна пли́тка — те саме, що пли́тка 3.
На електричній плитці кипить закрита каструлька (Коч., II, 1956, 452).
Значення в інших словниках
- плитка — пли́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- плитка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до плита 1), 2). 2》 Невеликий плоский (перев. прямокутний) шматок чого-небудь. Плитка шоколаду. 3》 Електричний нагрівальний прилад (перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плитка — ПЛИ́ТКА, и, ж. 1. Зменш. до плита́ 1, 2. Краєм саду йшла викладена камінними плитками доріжка (Ірина Вільде); На чавунній плитці кипить мідний чайник (В. Кучер). 2. Невеликий плоский (перев. прямокутний) шматок чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- плитка — ПІЧ (споруда для опалення приміщення, готування їжі), ПІ́ЧКА розм.; ПІЧУ́РКА розм. (невелика); ГРУ́БА, ГРУ́БКА (для опалення); ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА розм. Словник синонімів української мови