плита
ПЛИТА́, и́, ж.
1. Великий плоский (перев. прямокутний) з гладенькою поверхнею шматок каменю, металу і т. ін.
Ясько мав собі.. функцію — розтирати фарби на кам’яних плитах (Фр., IV, 1950, 211);
Стіл фрезерного верстата — це чавунна плита (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 142);
// Такий шматок, оброблений для настилання тротуарів, площ, облицювання стін і т. ін.
Чи не піти до міста? Ще здалеку радо стрічаю рожеві плити міської площі (Коцюб., II, 1955, 411);
На березі Іст-рівера будинок, Мов обеліск з гранітних плит і скла (Дмит., Осінь.., 1959, 18);
Облицювальна плита;
// Надмогильний пам’ятник.
Почувши, що його престарезний батько вже вмер.., Дашкович звелів зробить залізну плиту на його могилу (Н.-Лев., І, 1956, 631);
Поховали його на високій горі,.. поклавши на могилі важку чавунну плиту з написом (Кучер, Трудна любов, 1960, 230);
Могильна плита; Надгробна плита.
2. Вид кухонної печі, накритої чавунною дошкою або плахою з конфорками.
Чоловік у білому попереднику й білій шапці на голові проворно вимішував щось у макітерці на пригашеній уже плиті (Л. Янов., І, 1959, 362);
В кухні топилася плита (Ю. Янов., II, 1954, 68).
Га́зова плита́ — нагрівальний прилад (перев. для приготування їжі) у вигляді невеликого металевого стола з двома або більше пальниками, в яких згоряє газ.
В побут колгоспників увійшли електрика, радіо, телевізори, газові плити (Рад. Укр., 3.ІХ 1962, 3).
3. геол. Великі ділянки земної кори, утворені з найдавніших відкладів — метаморфічних сланців і магматичних порід.
Значна частина площі всіх океанів (близько 40 процентів) складається з океанічних плит (Наука.., 9, 1959, 40);
Волино-Подільська плита.
Значення в інших словниках
- Плита — Пли́та іменник жіночого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- плита — (каменю) плаха, брила; (могильна) нагробок; (кухенна) ПІЧ; (звукова) Г. ПЛАТІВКА; плитка. Словник синонімів Караванського
- плита — [плиета] -ти, д. і м. -т'і, мн. плитие, плит Орфоепічний словник української мови
- плита — -и, ж. 1》 Великий плоский (перев. прямокутний) з гладенькою поверхнею шматок каменю, металу і т. ін. || Такий шматок, оброблений для настилання тротуарів, площ, облицювання стін і т. ін. Облицювальна плита. || Надмогильний пам'ятник. Могильна плита. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плита — 1. пічка, пічечка, кухня, кухонька, мечет 2. це кам'яна Словник чужослів Павло Штепа
- плита — Плита́, -ти́; пли́ти, плит Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- плита — ПЛИТА́, и́, ж. 1. Великий плоский (перев. прямокутний) з гладенькою поверхнею шматок каменю, металу і т. ін. Ясько мав собі .. функцію – розтирати фарби на кам'яних плитах (І. Франко); Стіл фрезерного верстата – це чавунна плита (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- плита — пли́та платівка (ср, ст): Від Діда стільки вартісних плит лишилося. Такі гарні записи його симфонічних концертів. Слухай, Сяню, ось симфонічна поема. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- плита — И, ж., муз. 1. Вінілова платівка. Чекайте тепер на появу другої плити, і лише тоді ви осягнете втрату і щастя (Молоко). 2. Альбом. Сашко, дуже дякую за інфу про плиту вашу (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
- плита — ДО́ШКА (зроблена з каменю, металу тощо, з пам'ятним написом, зображенням), ТАБЛИ́ЦЯ, ПЛИТА́ (кам'яна). При встановленні меморіальної дошки відбувся мітинг (з газети); Вкрадено таблицю з собору!... Словник синонімів української мови
- плита — 1. Плоска прямокутна кам'яна або бетонна брила, яка звичайно використовувалася для перекриття або підлоги. 2. Те саме, що і поличка. Архітектура і монументальне мистецтво
- плита — Пли́та, -ти ж. Плита. Міусск. окр. Гн. II. 121. Шух. І. 227. Долівка камінням виложена, плитами. Св. Л. 25. Словник української мови Грінченка