1. Словник синонімів української мови

плита

ДО́ШКА (зроблена з каменю, металу тощо, з пам'ятним написом, зображенням), ТАБЛИ́ЦЯ, ПЛИТА́ (кам'яна). При встановленні меморіальної дошки відбувся мітинг (з газети); Вкрадено таблицю з собору! Там, де висіла, зоставсь прямокутник необлинялий та дірки від гвинтів (О. Гончар); Моряки довго розглядали.. почорнілі кам'яні стіни, читаючи на мармурових плитах дорогі імена (В. Кучер).

ПІЧ (споруда для опалення приміщення, готування їжі), ПІ́ЧКА розм.; ПІЧУ́РКА розм. (невелика); ГРУ́БА, ГРУ́БКА (для опалення); ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА розм. (кухонна); КАБИ́ЦЯ (літня, у дворі чи садку); ЛЕЖА́НКА (низька, у вигляді тапчана з підігрівом); МЕ́ЧЕТ (МЕ́ЧЕТЬ) діал. (у запорізьких і чорноморських козаків — перев. для випікання хліба). В печі палало полум'я й миготіло по білих стінах (І. Нечуй-Левицький); Вечорами й ночами рятувались ми на кухнях, біля маленьких грубок, дехто влаштовував щось подібне до залізних пічок-"румунок" (Т. Масенко); Для обігріву світлиці перед грубою влаштована низенька пічурка (з журналу); Проворно вимішував (кухар) щось у макітерці на пригашеній уже плиті (Л. Яновська); Він рубав дрова на плитку (В. Підмогильний); Швидко і вправно почистила (баба) коропців, присолила їх, вкачала в борошно й поставила смажити на кабиці в сковороді (О. Сизоненко); Хоч як натопи лежанку звечора, а однаково до ранку вихолоне (В. Кучер); В бурдеї не робили груби, не виводили димаря, а клали із дикого каменю мечет, на якому пекли хліб і огрівали хату (П. Панч).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Плита — Пли́та іменник жіночого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. плита — (каменю) плаха, брила; (могильна) нагробок; (кухенна) ПІЧ; (звукова) Г. ПЛАТІВКА; плитка. Словник синонімів Караванського
  3. плита — [плиета] -ти, д. і м. -т'і, мн. плитие, плит Орфоепічний словник української мови
  4. плита — -и, ж. 1》 Великий плоский (перев. прямокутний) з гладенькою поверхнею шматок каменю, металу і т. ін. || Такий шматок, оброблений для настилання тротуарів, площ, облицювання стін і т. ін. Облицювальна плита. || Надмогильний пам'ятник. Могильна плита. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. плита — 1. пічка, пічечка, кухня, кухонька, мечет 2. це кам'яна Словник чужослів Павло Штепа
  6. плита — Плита́, -ти́; пли́ти, плит Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. плита — ПЛИТА́, и́, ж. 1. Великий плоский (перев. прямокутний) з гладенькою поверхнею шматок каменю, металу і т. ін. Ясько мав собі .. функцію – розтирати фарби на кам'яних плитах (І. Франко); Стіл фрезерного верстата – це чавунна плита (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  8. плита — пли́та платівка (ср, ст): Від Діда стільки вартісних плит лишилося. Такі гарні записи його симфонічних концертів. Слухай, Сяню, ось симфонічна поема. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. плита — И, ж., муз. 1. Вінілова платівка. Чекайте тепер на появу другої плити, і лише тоді ви осягнете втрату і щастя (Молоко). 2. Альбом. Сашко, дуже дякую за інфу про плиту вашу (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
  10. плита — ПЛИТА́, и́, ж. 1. Великий плоский (перев. прямокутний) з гладенькою поверхнею шматок каменю, металу і т. ін. Ясько мав собі.. функцію — розтирати фарби на кам’яних плитах (Фр., IV, 1950, 211); Стіл фрезерного верстата — це чавунна плита (Метод. викл. Словник української мови в 11 томах
  11. плита — 1. Плоска прямокутна кам'яна або бетонна брила, яка звичайно використовувалася для перекриття або підлоги. 2. Те саме, що і поличка. Архітектура і монументальне мистецтво
  12. плита — Пли́та, -ти ж. Плита. Міусск. окр. Гн. II. 121. Шух. І. 227. Долівка камінням виложена, плитами. Св. Л. 25. Словник української мови Грінченка