плитка

ПЛИ́ТКА, и, ж.

1. Зменш. до плита́ 1, 2.

Краєм саду йшла викладена камінними плитками доріжка (Ірина Вільде);

На чавунній плитці кипить мідний чайник (В. Кучер).

2. Невеликий плоский (перев. прямокутний) шматок чого-небудь.

Шевченко розклав на постелі малярське приладдя і, як дитина милується своїми іграшками, милувався плитками акварелі.., палітрою, альбомами та сувоями ватману (З. Тулуб);

Плитка шоколаду.

3. Електричний нагрівальний прилад (перев. для приготування їжі) у вигляді невеликої електронепровідної підставки із вмонтованими в неї металевими спіралями (пластинками), що розжарюються від струму.

△ (1) Метла́ська пли́тка, спец. – плитка з випаленої легкоплавкої глини, що використовується для настилання підлог і облицювання стін.

Підлоги будинку ГЕС вистилають метласькими плитками (з наук. літ.).

(2) Електри́чна пли́тка – електричний переносний прилад для приготування їжі.

Нагрівник можна зробити з електричної плитки, а от де візьмуть психофізики джерело ультракоротких радіохвиль?! (М. Дашкієв);

Увімкнув [батюшка] електричну плитку й поставив на неї велику луджену миску з водою (Григір Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плитка — пли́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. плитка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до плита 1), 2). 2》 Невеликий плоский (перев. прямокутний) шматок чого-небудь. Плитка шоколаду. 3》 Електричний нагрівальний прилад (перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плитка — ПІЧ (споруда для опалення приміщення, готування їжі), ПІ́ЧКА розм.; ПІЧУ́РКА розм. (невелика); ГРУ́БА, ГРУ́БКА (для опалення); ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА розм. Словник синонімів української мови
  4. плитка — ПЛИ́ТКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до плита́ 1, 2. Краєм саду йшла викладена камінними плитками доріжка (Вільде, Сестри.., 1958, 436); На чавунній плитці кипить мідний чайник (Кучер, Чорноморці, 1956, 497). 2. Невеликий плоский (перев. Словник української мови в 11 томах