плова

ПЛО́ВА, и, ж., діал. Злива (перев. з бурею).

Б’ють плови весняні, ричать громом гірські верхи (Коцюб., II, 1955, 314);

Ударили з неба плови (Черемш., Тв., 1960, 215).

Значення в інших словниках

1. плова — пло́ва іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. плова — -и, ж., зах. Злива (перев. з бурею).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. плова — ПЛО́ВА, и, ж., діал. Злива (перев. з бурею). Б'ють плови весняні, ричать громом гірські верхи (М. Коцюбинський); Ударили з неба плови (Марко Черемшина).  Словник української мови у 20 томах
4. плова — ДОЩ, ДОЩОВИ́ЦЯ розм., ХЛЯ́ПАВКА діал.; ЗЛИ́ВА, ХЛЮЩ (ХЛЮ́ЩА), ЗАЛИ́ВА розм., ЛИ́ВЕНЬ розм., ПРО́ЛИВЕНЬ розм. (сильний); ХВИ́ЩА розм. (сильний холодний); ПЛО́ВА діал. (з бурею).  Словник синонімів української мови
5. плова — Плова, -ви ж. Ливень съ бурей. Вх. Зн. 50. Шух. І. 185. Ударить плова з громами. Шух. І. 212. Сівбину виб'є град, або зіб'є плова. Шух. І. 166. Не боїться мокрий плови. Фр. Пр. 115.  Словник української мови Грінченка